Прендецька Валентина Іванівна
Вчитель біології та хімії
Рудківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Демидівського району
Рівненської області
вівторок, 9 грудня 2014 р.
Опис досвіду роботи
«Навчання
хімії через дослідницьку діяльність учнів»
Актуальність
даної проблеми полягає в тому
що на сучасному етапі розвитку суспільства перед школою
постає необхідність не просто оновлення науково - методичних підходів до
навчання, а й пошуку нових. Час вимагає введення практичних і водночас творчих
методів засвоєння знань і способів діяльності.
При цьому
важливо навчити сучасного школяра вміти користуватися різними джерелами знань,
пояснювати явища і процеси, що відбуваються в навколишньому світі, критично
оцінювати інформацію, яка надходить
із зовнішнього світу, знати, застосовувати універсальні способи виходу з
важких, невизначених нестандартних ситуацій. Пошук шляхів, які сприяють
вирішенню поставлених завдань в освіті,
привів мене до методу дослідницької діяльності школярів. У цілому метод не
новий. Досить докладно представлений у педагогічній літературі, але в
практичній діяльності викликає труднощі
Займаючись з
дітьми дослідницькою діяльністю в позаурочний час, я звернула увагу на те , що
учні легко засвоюють основні правила дослідження і готові застосовувати
отримані вміння, а сам, метод легко поєднується з сучасними вимогами до уроку.
У методі
дослідницької діяльності можна виділити кілька особливостей.
Структура
сучасних підручників така, що дослідницькі завдання можна знайти в будь-якому
параграфі. Це проблемні, основоположні, пізнавальні питання, постановка кожного
з них мотивує і мобілізує учнів до дослідження. При цьому сама діяльність не є
строго регламентованою, учні колективно конкретизують тему дослідження , можуть
робити уточнення, вносити свої пропозиції. Вся робота, як правило, пов'язана з
особистими інтересами школярів , а пізнавальна діяльність часто виходить за
рамки предмета. Результатом роботи стають не тільки поглиблені і вдосконалені знання, практично значущі
розробки, наприклад, модель якогось
хімічногого об'єкта, але й
досягнення почуття успіху. У ході виконання дослідницької роботи учні апробують
отримані теоретичні знання і напрацьовують досвід вирішення реальних проблем.
Існує два шляхи
реалізації дослідницької спрямованості у викладанні хімії. Перший шлях
передбачає виділення спеціального часу, цілих уроків, змістом яких є навчання
учнів дослідним прийомам. Другий шлях , пов'язаний з включенням у навчальний процес
таких прийомів дослідницької діяльності, які випливають з логіки навчального
процесу і є його частиною, вони передбачають єдність змісту і діяльності. Таким
чином, другий шлях створює можливості вже з сьомого класу формувати досвід
дослідницької діяльності, використовуючи методи - порівняння, спостереження,
моделювання. Придбані учнями вміння на уроках природознавства будуть
затребувані ними на всіх ступенях навчання хімії.
Використання дослідницького методу на уроках
досягаю шляхом проведення ігрових форм,
мозкового штурму, наданню більшої уваги живій дискусії, творчим обговорення в
умовах вільного обміну думками. На своїх уроках
використовую ті види хімічного експерименту, що передбачені шкільною програмою:
демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, практичні роботи. При цьому
намагаюся оновлювати зміст хімічного експерименту через посилення його
практичного (ужиткового) спрямування. Хімічний експеримент ужиткового характеру
має низку переваг порівняно з традиційним експериментом. За його використання
реактиви є доступними і переважно безпечними. Використання засобів побутової
хімії, лікарських препаратів, харчових продуктів частково розв'язує проблему
дефіциту хімічних реактивів. Експеримент ужиткового характеру сприяє створенню
життєвих ситуацій, для реалізації яких учні мобілізують свої знання, уміння,
досвід.Такий експеримент формує навички екологічно грамотної поведінки в побуті
та довкіллі.
Також впроваджую
активні форми навчання, створюю проблемні ситуації, з яких учні знаходять шляхи виходу, нестандартні
уроки: урок-суди, конференції, урок захисту наукового проекту, групові форми роботи з елементами гри.
Наприклад: під час проведення уроку
хімії
8 класі на тему «Властивості кислот» на етапі
сприйняття та засвоєння нового матеріалу проводжу роботу в творчих групах у
вигляді «Наукового дослідження» на якому учні захищають результати досліджень
своєї групи. На таких уроках діти працюють з інтересом, з вірою в себе. Девізом
уроку є слова: «Не здивуєш, не зацікавиш — не навчиш!»
Потенціал
дослідницької діяльності реалізується не відразу, а поетапно.
I етап.
Теоретико-експериментальне дослідження на уроці.
Вводиться цей етап у сьомому класі, з перших уроків
вивчення хімії.
Учням пропонуються дослідницькі завдання з
доступним і реальним змістом. Я знаю напрямок пошуку, пропоную пройти цей шлях учневі, знаючи
напевно шуканий результат. Наприклад,
при вивченні простих речовин - металів, діти самостійно, через експеримент
позначають фізичні властивості металів: простий електричний ланцюг (лампочка
горить, не горить) - властивість електропровідності; магніт (притягується, не притягується) і т.д. При вивченні теми «Електролітична дисоціація»: дистильована
вода не проводить електричний струм, а звичайна водопровідна проводить. При вивченні теми «Суміші та способи їх
розділення» заняття
проводяться у формі роботи лабораторій: «Хімчистка на дому», «Відділ
криміналістики», «Аптека» і т.д. Знання,
набуті при цьому досить стійкі, так як здобуті в результаті самостійної
діяльності.
II етап. Частково-пошукове дослідження .
Я
знаю напрямок пошуку, але не знаю кінцевого результату, пропонуючи
дитині самостійно вирішити проблему або комплекс проблем.
Даний вид досліджень проводиться на уроках, починаючи з 9 класу. Наприклад, при вивченні якісних реакцій органічних речовин.
III етап. Пошукова дослідницька діяльність .
Це дослідження з невизначеним змістом. Вчитель вміло володіє
методикою наукового дослідження, але вони з учнем не знають, ні шляху пошуку
(дослідження), ні підсумку дослідження. Для позитивного результату дослідження вчитель повинен не тільки сам
мати інтуїцію в цьому питанні, а й активізувати її в учня. Такий вид діяльності доцільніше проводити у
позаурочний час, з обдарованими дітьми, зокрема при підготовці до олімпіад з
хімії, на заняттях у предметному гуртку.
IV етап.
Науково-дослідна діяльність .
На цьому
етапі учень сам визначає ступінь готовності до нього, самостійно задається
проблемою дослідження, визначає його мету, знаходить механізми дій з їх
досягнення.
Зразкова тема дослідження:
«Вплив каталізаторів на хімічні
реакції».
Такий
підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів дозволяє
отримати певні результати.
Досить широкі
можливості для розвитку учнів має позакласна робота, яка здійснюється мною за
такими напрямками:
·
науково-дослідницька
( створення та захист проектів, написання робіт МАН,
участь у предметних олімпіадах і турнірах);
·
культурно-просвітницька(проводяться
тижні хімії та місячники екології, учні беруть участь у Всеукраїнських
конкурсах і акціях, виготовляють стінгазети).
Свою науково-методичну проблему, я реалізовую через
відкриті та позакласні виховні заходи в
школі, пропагую її в районі через виступи та відкриті уроки на засіданнях районного методичного
об’єднання. Напрацьовані матеріали подаю на ярмарки педагогічних ідей.
Аналізуючи рівень навчальних досягнень учнів за 2011-2014 н.р., слід відмітити його
зростання. Мої учні є призерами районних
олімпіад з хімії та учасниками обласних олімпіад з екології та хімії.
Спостерігається розвиток інтересу до предмету, який проявляється в тому, що
учні за власним бажанням шукають інформацію та діляться нею як під час уроків,
так і в позаурочний час, виявляють бажання вести науково-дослідницьку роботу
Одним із показників, що свідчать про успішну реалізацію моєї методичної
теми, я вважаю те, що серед моїх колишніх учнів троє працюють в школі за
спеціальністю «біологія та хімія», четверо учнів навчається в медичних
ВНЗ; багато випускників обрали навчання
в галузі медицини, екології. Отже, мені вдалося передати дітям любов до хімії.
За час моєї
роботи на посаді вчителя мене було відзначено:
2001 р., 2003
р., 2013р. - грамота відділу освіти Демидівської районної державної
адміністрації.
2003 р. -
грамота Рівненської обласної ради, значок «Почесна грамота».
2008 р, 2010 р.
- грамота Управління освіти і науки Рівненської обласної державної
адміністрації.
2010 р.
-Лист-подяка Дирекції Рудківської
ЗОШ І-ІІІ ст.
2011р. -
Подяка Демидівської районної ради.
Під час застосування дослідницького методу учні вчаться бути
демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати
продумані рішення. Використання даного методу дає мені можливість для фахового
росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Після кількох старанно
підготовлених уроків відчуваю, як змінилось ставлення учнів до мене, а також
сама атмосфера в класі – і це служить додатковим стимулом до роботи.
Використання дослідницького методу для мене – не самоціль. Це лише спосіб створення
атмосфери в класі, яка сприяє співпраці, порозумінню і доброзичливості.
Розробки уроків
Тема. Поняття
про вищі карбонові кислоти.
Мета. Формувати знання
учнів про вищі насичені і ненасичені карбонові кислоти; ознайомити з окремими
представниками цього класу, практичним
значенням реакції вищих карбонових кислот з утворенням солей – основного
компонента мила; показати практичне значення і застосування вищих карбонових
кислот.
Реактиви і обладнання: зразки вищих карбонових кислот (стеаринова,
олеїнова), мило (туалетне, господарче), картки – завдання.
Тип
уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь, навичок і творчого їх
застосування на практиці.
Форми роботи:
розповідь учителя, евристична
бесіда, робота в групах, розв’язок проблемних питань, експрес – контроль.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Аналіз практичної роботи
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ми докладно познайомилися з будовою і властивостями насичених одноосновних
карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти. Але існує ще дуже багато інших
карбонових кислот. Мета уроку: познайомитися з деякими іншими представниками
карбонових кислот, їх значенням в житті людини.
ІV. Вивчення
нового матеріалу
Карбонові кислоти класифікуються за різними ознаками:
Класифікація карбонових кислот за
типом радикалу
насичені ненасичені ароматичні
СnH2n +1COOH CnH2n – 1COOH C6H5 – R – COOH
CnH2n – 3COOH
Класифікація карбонових кислот
за основністю
Одноосновні Двохосновні
R – COOH
HOOC – R – COOH
Вищі карбонові
кислоти
Вищими карбоновими кислотами називають кислоти, в яких
велика кількість атомів Карбону (не менше шести атомів )
1. Найважливіші вищі
насичені карбонові кислоти:
С15Н31СООН пальмітинова кислота
С17Н35СООН стеаринова кислота
а) Фізичні властивості
Тверді речовини ,безбарвні (білі)
, воскоподібні, нерозчинні у воді.
б) Хімічні властивості
Виявляють ті ж властивості, що і інші
карбонові кислоти.
Практичне значення мають реакції з лугами і содою, оскільки утворюються солі,
що є основними компонентами мила.
С15Н31СООН + NaOH → С15Н31СООNa + H2O
Натрій пальмітат (мило)
2С17Н35СООН + Na2CO3 → 2С17Н35СООNa + H2O + CO2
Натрій стеарат ( мило)
в) Застосування
Стеаринову і пальмітинову кислоту
застосовують у виробництві мийних засобів, виготовлення свічок, косметичних
засобів. Залишки цих кислот входять до складу жирів.
2.Ненасичені вищі карбонові кислоти:
С17Н33СООН олеїнова кислота
СН3 – (СН2)7
– СН ═ СН – (СН2)7 – СООН
а) Фізичні властивості
масляниста рідина.
б) Хімічні властивості
Має властивості карбонових кислот
завдяки наявності карбоксильної групи.
Має властивості ненасичених сполук
завдяки наявності подвійного зв’язку в карбоновому ланцюзі.
в) Застосування
Олеїнова кислота входить до складу
жирів. Естери олеїнової кислоти використовуються у виробництві лаків та фарб.
V. Первинне застосування отриманих знань. Узагальнення і
систематизація.
(розв’язок проблемних питань)
1. Чим відрізняються за своїми
властивостями насичені і ненасичені карбонові кислоти? Як ви це можете
пояснити?
2. Як ви вважаєте, які хімічні
реакції допоможуть розрізнити олеїнову і стеаринову кислоту?
3. Висловіть припущення, як
можна хімічним шляхом розрізнити парафінову і стеаринову свічки?
4. Як з олеїнової кислоти можна
отримати стеаринову? Запишіть рівняння реакції.
VІ. Контроль і корекція знань і
навичок
(Експрес – контроль з теми «Карбонові кислоти»)
І варіант
Завдання 1 – 10 мають по чотири варіанти відповідей.
Вірними може бути одна або декілька.
Оберіть правильні відповіді та позначте
їх у бланку відповідей.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
А
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.Позначте
загальні формули насичених одноосновних карбонових кислот:
А) СпН2п ─ 1 СООН; Б) СпН2п + 1 СООН; В) СпН2п + 1ОН; Г) СпН2п О2.
2. Позначте
сполуки, з якими взаємодіють карбонові кислоти:
А) КОН;
Б) Н2SO4; В) Na2CO3 ; Г) Cа.
3. Який колір має
лакмус в розчинах карбонових кислот:
А) фіолетовий; Б) синій;
В) червоний; Г) малиновий.
4. Позначте
речовину, що є милом:
А) етанол; Б) гліцерин; В) пальмітинова кислота; Г) натрій стеарат.
5. В пробірках
дано етиловий спирт, гліцерин і оцтова кислота. Позначте речовину, за допомогою
якої можна визначити оцтову кислоту
серед даних речовин:
А) Br2;
Б) КМпО4; В)
лакмус; Г) Сu(ОН)2.
6. Укажіть назву
солей оцтової кислоти:
А) форміати; Б)
ацетати; В) стеарати; Г) карбонати.
7. Позначте назву
кислоти, формула якої С17Н35СООН:
А) оцтова; Б) стеаринова; В) пальмітинова; Г) олеїнова.
8.
Охарактеризуйте оцтову кислоту:
А) одноосновна, насичена; Б) двоосновна, насичена;
В) одноосновна, ненасичена; Г) двоосновна, ненасичена;
9. Позначте об’єм
водню (н.у.), який можна добути, якщо подіяти оцтовою кислотою на магній масою
2,4г.
А) 4,4л;
Б) 6,4л; В) 2,24л; Г) 1,12л.
10. Укажіть масу
кислоти,яку треба взяти для приготування розчину оцтової кислоти масою 40г із
масовою часткою кислоти 10%.
А) 4г;
Б) 0,4г; В) 2г; Г) 30г.
11. Установіть
відповідність між реагентами та продуктами реакцій. (До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть твердження, позначене
цифрою,і впишіть її в таблицю)
Реагенти Продукти реакції:
|
А
|
|
|
Б
|
|
|
В
|
|
|
Г
|
|
А) СН3
─ СООН + К→; 1. СН3 ─ СООСН3
+ Н2О;
Б) С17Н35СООН
+ Na2CO3 →;
2. СН3 ─ СООК + Н2↑;
В) СН3 ─
СООН + СН3ОН →;
3. С15Н31 ─ СООNa
+ Н2О;
Г) С15Н31
─ СООН + NaOН →; 4. С17Н35СООNa + CO2↑ + Н2О.
2 варіант
Завдання 1 – 10 мають по чотири варіанти відповідей.
Вірними може бути одна або декілька.
Оберіть правильні відповіді та позначте
їх у бланку відповідей.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
|
А
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.Позначте
загальні формули насичених одноосновних карбонових кислот:
А) СпН2п О2. Б) СпН2п + 1 СООН; В) СпН2п ─ 1 СООН; Г) СпН2п + 1ОН;
2. Позначте
сполуки, з якими взаємодіють карбонові кислоти:
А) К;
Б) СН3ОН; В)
НСl; Г) Cа(ОН)2.
3. Який колір
має метилоранж в розчинах карбонових кислот:
А)
оранжевий; Б) жовтий;
В) рожевий; Г)
безбарвний.
4. Позначте
речовину, що є милом:
А)
метанол; Б) натрій ацетат; В) пальмітинова кислота;
Г) натрій
пальміат.
5. В пробірках
дано одноатомний спирт, багатоатомний
спирт і карбонова кислота. Позначте
речовину, за допомогою якої можна
визначити кислоту серед даних речовин:
А) Сu(ОН) ; Б)
лакмус; В) Br2;
Г) КМпО4
6. Укажіть назву
солей оцтової кислоти:
А) карбонати; Б форміати ; В) стеарати; Г)
ацетати.
7. Позначте назву
кислоти, формула якої С15Н31СООН:
А) оцтова; Б) стеаринова; В) пальмітинова; Г) олеїнова.
8.
Охарактеризуйте олеїнову кислоту:
А) одноосновна, насичена; Б) двоосновна, насичена;
В) одноосновна, ненасичена; Г) двоосновна, ненасичена;
9. Позначте об’єм
водню (н.у.), який виділиться при
взаємодії 60г оцтової кислоти із
натрієм:
А)
7л; Б) 5,6л; В) 22,4л; Г) 11,2л.
10. Укажіть масу
кислоти,яку треба взяти для приготування розчину оцтової кислоти масою 20г із
масовою часткою кислоти 9%.
А) 2г;
Б) 1,8г; В) 3г; Г) 2,1г.
11. Установіть
відповідність між реагентами та продуктами реакцій. (До кожного рядка, позначеного буквою, доберіть твердження, позначене
цифрою,і впишіть її в таблицю)
Реагенти Продукти
реакції:
|
А
|
|
|
Б
|
|
|
В
|
|
|
Г
|
|
А) С17Н33
─ СООН + Na →; 1. С 17Н33─
СОО Na + Н2 ↑;
Б) СН3СООН + С2Н5
ОН →; 2.
С 15Н31 ─ СООК + Н2 О;
В) СН3 ─ СООН + Na2СО3 →; 3. СН3СООС2Н5 + Н2О;
Г) С15Н31
─ СООН + КОН →; 4. СН3СООNa + CO2↑ + Н2О.
VІІ. Домашнє завдання
§ 30, урок 45, вправи 4-5
(тести)
Підписатися на:
Дописи (Atom)